Презентаційний блок

 «Цивільний захист здобувачів освіти як умова створення акмеологічного середовища»

«Найважче мистецтво – мистецтво зорієнтувати

 людей у надзвичайних ситуаціях».

К. Вебер

На жаль, 90% людей (а може, навіть, і більше) абсолютно не готові до виникнення надзвичайних ситуацій, не мають достатніх знань.

В умовах сьогодення масштабність наслідків війни на Сході нашої країни, аварій, катастроф та стихійних лих ставить проблему ліквідації надзвичайних ситуацій та мінімізації негативних наслідків від них в ряд найбільш актуальних і важливих завдань держави. Тенденції, які спостерігаються впродовж останніх років, зокрема підвищення ризику виникнення надзвичайних ситуацій, значні матеріальні й соціальні збитки внаслідок збільшення їхньої кількості та масштабу, становлять загрозу національній безпеці. За таких умов особливого значення набуває виконання державою власних функцій – захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій шляхом запобігання таким ситуаціям, мінімізації та ліквідації їх наслідків і надання допомоги постраждалим у мирний час та в особливий період. Відповідно до чинного законодавства, реалізація зазначених функцій покладається на цивільний захист.

Отже, цивільний захист є важливим чинником забезпечення національної безпеки. Без проведення заходів цивільного захисту, які стосуються техногенної, природної та пожежної, безпеки неможливо забезпечити належний стан екологічної обстановки. Забезпечення техногенної, природної та пожежної безпеки в екологічній сфері розглядається як основна складова цивільного захисту населення й територій від надзвичайних ситуацій і є важливим завданням та видом діяльності освітніх закладів.

Cоцільно-економічні перетворення в українській державі, духовне відродження нації потребує активізації процесу розвитку учня як особистості, змін у соціальному середовищі. До них відносимо і проблеми підготовки нової генерації людей, свідомих не тільки на власному цивільному захисті, а  спроможних бути повноцінно фізично, психічно і морально здоровими, соціально захищеними, мобільними й творчо активними особистостями. У цьому соціокультурному контексті особливе значення посідає нова інтегративнокомплексна наука акмеологія (грец. аcme – вершина, розквіт). Рушійною силою і джерелом професійного саморозвитку майбутніх рятувальників є потреба в самозміні й самовдосконаленні. Найбільш істотними об'єктивними причинами, які породжують цю потребу, є об'єктивні і розумні вимоги, що пред'являються батьками, керівниками навчальних закладів, статутом. Суб'єктивним чинником досягнення вершин служить мотивація професійної діяльності. Досягнення особистісної зрілості й творчого „акме” людини.

Педагогічна акмеологія – це наука про якість людини й про якість життя. Вона прагне дослідити за яких умов досягається висока якість освіти, а також за яких умов учитель та учень досягне найвищого розвитку. Сам термін «акме» з грецької означає «вершина», у педагогіці розглядається як вершина розвитку особистості. Необхідність акмеологічного підходу в навчально-виховному процесі школи очевидна, оскільки суспільство чекає від школи, що її випускники будуть комунікабельними, креативними, самостійно мислячими особами, які прагнуть успіху, самостійно будують траєкторію індивідуального розвитку.

Пошук оптимальних, найбільш ефективних способів, що впливають на якість освіти, останнім часом тільки розширюються. Створюють нові педагогічні технології, актуалізують уже відомі. Оскільки витоки акмеології знаходяться в педагогіці та психології, то постає питання створення й апробації моделі акмеологічної школи. Основна задача акмеологічних технологій – сформувати та закріпити у свідомості людини затребувану необхідність у самосвідомості, саморозвитку й самореалізації, що дозволяють спеціальними прийомами та техніками самоактуалізувати особистісне та професійне «Я». Акме-технології спрямовані на формування мотиву самоствердження. У зв’язку з цим пріоритетним для вчителя стає проблема розвитку навчальної мотивації учнів. Саме акме-технології допоможуть учням пізнати себе, свій внутрішній світ, усвідомити себе частиною соціуму. Розгляд здоров’я учня з позиції акмеології цілком виправданий, оскільки досягнення вершин можливе за умови, що людина володіє навичками саморегуляції, здатна управляти всіма складовими здоров’я.

В акмеології поняття «акме» використовують у вузькому значенні, коли мають на увазі досягнутий людиною в житті найбільш високий рівень у стані здоров’я, коли її поведінка як особистості має позитивне громадське значення і її діяльність як суб’єкта знаходить вираження в максимально можливому для неї конкретному результаті творчості, що втілений матеріально або духовно.

Якісна шкільна освіта припускає сукупність таких властивостей об’єкту, які обумовлюють його пристосованість до реалізації соціальних цілей щодо формування й розвитку особистості в аспектах її навченості, вихованості, прояву соціальних, психічних і фізичних властивостей.

В останні роки актуалізується проблема пошуку і визначення закономірностей, механізмів, умов і чинників розвитку суб’єкта педагогічної праці до рівня професіонала з позиції акмеологічного підходу. Акмеологічне середовище – це середовище прагнення до успіху, до творчості, до високих результатів діяльності, до досягнень кожного, коли престижно якісно працювати, викладати, навчатися, вести науковий пошук, дотримуючись морально-правових норм взаємодії. Спроєктувати акмеологічне середовище – означає теоретично дослідити суттєві цільові і змістово-операційні, технологічні (методичні) аспекти навчально-виховного процесу та науково-дослідницької діяльності, які повинні здійснюватись в акмеологічному середовищі, і на цій основі описати необхідний для цього склад і структуру акмеологічного середовища, динаміку, вплив і особливості взаємозв'язків його складових з іншими оточуючого середовища відповідно до динаміки розвитку цілей його створення і реалізації. Акмеологічне середовище навчального закладу – це цілеспрямовано побудований простір, в якому розгортається навчально-виховний процес та науково-дослідницька діяльність, створені необхідні й достатні умови для його учасників щодо самореалізації творчого потенціалу на шляху до вищих досягнень та досконалості. Відображуючи розвивальну, ціннісно-гуманістичну парадигму, в центрі акмеологічного середовища мають бути суб’єкти педагогічного процесу (викладачі-дослідники, творчо орієнтовані здобувачі освіти), заради якого акмеологічне середовище створюється, існує і розвивається, в інтересах якого акмеологічне середовище повинно досліджуватись.

Таким чином, розроблена акмеологічна концепція професійного розвитку здобувачів освіти та моделювання розвивального акмеологічного середовища створюють не тільки теоретико-методологічне підґрунтя для розгортання наукового пошуку у сфері акмеологічної та педагогічної проблематики, але й передбачають забезпечення ефективних умов для навчання цивільному захисту. Сьогодні ми розглянемо одну з умов створення акмеологічного середовища – цивільний захист здобувачів освіти.

Водночас вірю, що ваша самовіддана праця, колеги, високий професіоналізм і наполегливість стануть основою для прогресивних змін та трансформацій, якісно нового рівня ефективності фундаментальних і прикладних досліджень та приведення стану цивільного захисту у відповідність з викликами часу й очікуваннями суспільства. Переконана, що плідні дискусії з актуальних питань цивільного захисту здобувачів освіти (як наслідок - населення в цілому) і територій від надзвичайних ситуацій вкотре продемонструють готовність фахівців та управлінців до змін, консолідують зусилля усіх зацікавлених сторін в ухваленні важливих рішень щодо реформування сфери цивільного захисту. Щиро бажаю усім успіхів та професійного єднання заради удосконалення єдиної державної системи цивільного захисту.